Як виховати щасливих і здорових дітей

Оволодіння одними з виховних порад, які тут наводяться, може потребувати чималих зусиль, оволодіння іншими – прийти природним чином. Деякі з цих навичок стануть для вас проблемою, але при цьому легко підкоряться вашому чоловіку, й навпаки. Проте позитивний момент полягає в тому, що у процесі їх набуття ви усвідомите, що по-справжньому важливо для дитини, а що є другорядним. І, нарешті, після того як ви оволодієте цими десятьма базовими навичками, ви припините турбуватися про несуттєве, станете прекрасними батьками, будете радіти за своїх дітей.

Зробіть світ дитини цілісним

Небагато що в житті важливіше, ніж виховання в дітей почуття віри в себе та впевненості у своїх силах. Це ті якості, які дозволять їм оволодіти й іншими необхідними навичками.

Упевненість у собі приходить переважно з почуттям упевненості в навколишньому світі. Якщо ви вірите, що ваш власний світ цілісний і незмінний (у правильному значенні цього слова), вам буде набагато простіше знайти своє місце в ньому. Батьки повинні докласти всі зусилля, щоб важливі аспекти світу їхніх дітей були надійними, несуперечливими та послідовними.

Поряд із цим ви повинні забезпечити вашій дитині позитивну самооцінку. Вам слід казати їй про те, яка вона добра, а не про те, яка егоїстична; частіше нагадувати, що важливіше гідно програвати, ніж бути найшвидшим і найспритнішим у світі. Вам варто переконати її в тому, що вона може досягти навіть більшого, ніж сама передбачає й очікує від себе, і що ви дуже вірите в неї.

Демонструйте дітям чарівництво

Незрозуміло, чому багато батьків підтримують віру своїх дітей у Діда Мороза (іноді обставини просто змушують до цього або ми боїмось піддатись остракізму інших батьків у школі), але при цьому абсолютно не демонструють дітям іншого чарівництва. Тим не менше, дива – це невід'ємна частина дитинства, це свобода від реальності, що виснажує та стомлює, від тягаря відповідальності, від обмежень дорослого життя. До вісімнадцяти років ми повинні повноцінно виховати наших дітей, поступово познайомити їх з реальністю, відповідальністю й зобов'язаннями, але крім цього ми також повинні всіма силами намагатись надовго зберегти присутність дива в їхньому житті.

Надайте дітям особистий простір

Перша й основна вимога для того, щоб діти могли насолоджуватися чарами, – це чисте полотно. Вони можуть творити дива самі по собі й лише хочуть, щоб ми пішли з дороги й не заважали їм. Маленькі діти здатні вірити у всілякі дива. Підлога в їх спальні – це мініатюрне поле бою, ванна перетворюється на олімпійський басейн, а конструктор на справжній космічний корабель.

Більше того, діти вільні від передбачливості й далекоглядності, які іноді здатні зіпсувати нам смак життя. Доросла людина лежить на пляжі, хвилі омивають її тіло, але разом із приємною млістю її не покидає думка про те, що їй ще доведеться довго та копітко вимивати пісок з волосся. Маленькі діти, навпаки, можуть щасливо вивозитись у багні або фарбі, не підозрюючи, скільки сил треба витратити, щоб відмити їх самих та їхні речі заодно, вони безтурботно радіють і веселяться до того часу, доки ми мовчимо й не псуємо їм задоволення похмурими розповідями про прання.

Навчіть дітей відрізняти хороше від поганого

Ми всі робимо помилки. Ми знаємо про це, як і про те, що це властиво природі людини, це нормально. Біда в тому, що нам часто не подобається визнавати власні помилки перед нашими дітьми. Але нам необхідно навчити їх розпізнавати й визнавати свої помилки. Вони повинні не тільки знати, що помилятися – це майже завжди нормально, а й різницю між правильним і неправильним вибором у життєвих ситуаціях. При необхідності діти повинні вміти робити морально правильний вибір.

Усі ми хочемо, щоб діти замислювалися про свої вчинки. Як батькам вам необхідно докласти всі зусилля, щоб у них ніколи не виникали такі думки, як: «Якщо я вкраду цю шоколадку, ніхто не помітить і не зловить мене» або «Я знаю, що мій друг потрапив у біду, але я занадто зайнятий, нехай хтось інший втрутиться й допоможе йому». У вас є вісімнадцять років на те, щоби прищепити їм важливі загальнолюдські цінності, адже коли діти самі замислюються (і будуть замислюватися) про себе і свої вчинки, вони спираються на той фундамент, який заклали їм ви.

Навчайте дітей думати

Мислення складається не тільки зі здатності оперувати розумовими процесами на базі логіки та логічних умовиводів, хоча це дуже важлива частина. Мислення також полягає у здатності формулювати ідеї й думки і самостійно приймати рішення. Досвідчені шкільні вчителі здатні допомогти в розвитку цієї навички, але основна частина роботи все ж лежить на нас – батьках. Тому, якщо наші діти досягають віку вісімнадцяти років і не у змозі ефективно мислити, нам нема кого звинувачувати окрім себе.

Нехай діти ведуть вас за собою

Батькам дуже просто бачити себе в якості лідера сім'ї (за винятком чудернацьких суперечок про те, хто головніше – мама чи тато). Ви старший, ви приймаєте на себе відповідальність за сім'ю, і діти роблять те, що ви кажете. У певному сенсі, ця установка правильна. Звісно ж, існують ситуації, коли потрібен підхід «Роби-як-я-кажу-без-обговорень-і-негайно».

Але в сім'ї ви також лідер особливої команди, що має особливу мету – розвивати потенціал кожного члена команди до максимально можливого рівня. І способи досягнення цієї мети відрізняються в залежності від унікальних особистісних особливостей кожного. Неважливо, одна у вас дитина чи кілька, мудрий лідер прислухається до своєї команди й адаптує кожну задачу з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей всіх її членів.

Це не означає відсутність контролю або дисципліни і не має на увазі брак поваги: усі члени команди повинні брати участь і нести свій тягар відповідальності. Просто це приклад того, як варто братися за справу, щоб діти досягали кращих результатів, повністю розкривались, не намагаючись докорінно змінити свою індивідуальність, свої природні сильні та слабкі сторони. Такий командний підхід ви з упевненістю можете використовувати у своїй родині.

Забудьте про корисний час

Часто буває так, що в сім'ях народжуються діти з невеликою різницею у віці – два-три роки. Коли народжується молодша дитина, матері доводиться присвячувати більшу частину свого часу їй. При цьому ще треба стежити за старшою дитиною, читати їй, ловити її по квартирі, годувати, купати, піднімати, коли вона падає, саджати на велосипед, грати з нею і т. п. І все це найчастіше супроводжується грудним годуванням молодшої дитини. Іноді на допомогу приходять чоловік, родичі або няня.

При цьому мати не проводить стільки ж часу зі старшою дитиною, як раніше. Навіть якщо намагатися приділяти старшій дитині більше часу, коли, наприклад, молодша спить, це не замінює повноцінного спілкування. Можна годину веселитися, грати з дитиною, щось ліпити із пластиліну або будувати кубики, але вона, швидше за все, буде відчувати певний дискомфорт, щось натягнуте й неприродне відбуватиметься між матір'ю та дитиною.

У такому випадку замість «розписаних» занять проводьте вільний час з дитиною, займаючись звичайними справами. Купайте її, годуйте, укладайте спати. Ви помітите, що набагато легше знаходите спільну мову з дитиною саме за такими буденними повсякденними заняттями. Малюк буде добре й повноцінно спілкуватися з вами та виглядати при цьому щасливим і більш розслабленим. Іншими словами, перестаньте проводити з дитиною «корисний» час і переходьте просто до режиму реального часу.

Цінуйте важливість проміжних результатів так, як і всієї задачі в цілому

Ви можете бути вкрай роздратовані тим, що ваша шестирічна донька все ще не вміє користуватися ножем і виделкою, або що ваш дванадцятирічний син не може самостійно скласти шкільний рюкзак, не забувши при цьому половину потрібних йому речей. Іноді вам хочеться зірватися й накричати на своїх дітей за той безлад, який вони залишають після себе, за їх нездатність подумати наперед або порозмовляти з дорослою людиною так, щоби при цьому не замикатись у собі.

Головне, що необхідно враховувати для вашої користі й користі дітей, це те, що у вас у розпорядженні є багато років, щоб підготувати їх до життя у великому світі. Коли ви зневірюєтеся, зробіть крок назад і помилуйтеся, як далеко ви просунулися у вихованні (принаймні, ви більше не годуєте вашу шестирічну доньку з ложечки), і як багато вам ще належить пройти (треба ще навчити її правильно користуватися столовим ножем).

Важливо задати правильний темп собі й дитині. Немає необхідності форсувати події та надто тиснути на неї, щоб вона стала повністю самостійною до шести-семи років, але, з іншого боку, не можна відправляти дитину у великий світ, не навчивши її користуватися пральною машиною або їсти у громадських місцях охайно та з гідністю. Тому найкраще, що ви можете зробити для своїх дітей, це зосередитись на досягненні найближчої мети, не випускаючи з поля зору кінцевий результат.

Вивчайте з дітьми значення та цінність грошей

Коли ваші діти нарешті подорослішають і покинуть дім, ви ж не хочете, щоб вони влазили в борги, ви також не хочете, щоб діти смітили грішми та витрачали їх даремно, коли є можливість заощадити й відкласти на щось справді цінне. Ви ж хочете, щоб діти відчували співчуття до інших людей, які мають менше, ніж вони, чи то друг з меншою зарплатою, чи дитина на іншому кінці світу, яка голодує. Тому дуже важливо вже зараз навчити дітей усвідомлювати значення грошей у нашому житті.

Давайте дітям трохи грошей, щоб вони засвоїли їх цінність

Звісно, догляд за дітьми і так потребує коштів. Проте давати дітям гроші – це норма. При цьому ви можете виділяти їм тільки те, що вони зароблять (це, звісно, досить жорстко, коли діти ще маленькі), але переважна більшість батьків дійсно дають своїм дітям деяку суму грошей у формі винагороди або в якій-небудь іншій формі. Так ми можемо навчити їх того, що гроші не приходять до нас самі, їх треба заробляти, доклавши певних зусиль.

Доведіть, що їсти корисні продукти можна з радістю

Якщо ви відчуваєте, що вам багато чого ще належить зробити для здорового способу життя своїх дітей, розбийте цю задачу на кілька етапів. Установіть собі часові рамки, наприклад: організація більш здорової дієти дитини до травня або розвиток звички проводити більше часу на повітрі до кінця літа. Не ставте перед собою нездійсненних завдань, дотримуйтеся чітко наміченого плану й робіть це разом з усією родиною.

Зміцнюйте сімейні узи

Якщо в сім'ї більше однієї дитини, ваше найважливіше завдання – докласти всі зусилля, щоб між дітьми був дійсно міцний зв'язок на все життя. Які б не були хороші друзі, родина завжди цінніше й дорожче. Коли людина переживає важкі життєві ситуації, такі як розлучення, важку втрату, велике горе, вона потребує підтримки та розради членів своєї сім'ї. Коли ж усе добре й радісно, ми хочемо, щоб сім'я розділила наш успіх, і, якщо потрібно, заради рідної людини ми кидаємо все й летимо в іншу частину світу. Сім'я безцінна.