«Використання групової
навчальної діяльності на
уроках іноземної мови»
м.Вінниця
Основне завдання вчителя іноземних мов – це навчити учнів спілкуванню. Для цього необхідно забезпечити мовну взаємодію його учасників: вчителя та учнів. Вчитель повинен бути не лише організатором, але і безпосереднім учасником мовної взаємодії з учнями. Для реалізації взаємодії з учнями необхідне виконання вчителем наступних професійних функцій: консультанта, координатора, ініціатора,лідера і рівноправного учасника спілкування.
Успішне виконання вказаних функцій при реалізації мовної взаємодії в її типових ситуаціях вимагає не лише індивідуальних якостей вчителя, таких як товариськість, демократичність, доброзичливості, але й високого рівня його професійної кваліфікації.
В плані реалізації практичних цілей навчання іноземній мові школярі повинні оволодіти основними видами мовної діяльності: говорінням, аудіюванням, читанням та письмом - як способами здійснення спілкування в межах, визначених програмою.
Для втягнення всіх учнів в активну роботу на уроці потрібно завжди використовувати різні режими роботи. Одним з таких режимів є групова навчальна діяльність.
Я працюю над темою групової навчальної діяльності на уроках іноземної мови з 2009 року, бо переконалась в тому, що такі форми роботи дають змогу залучити до виконання завдання одночасно ввесь клас, дати можливість кожному учневі бути ще й одночасно вчителем стосовно інших членів групи, допомогти їм засвоїти ті знання та вміння, якими він володіє найбільш успішно, що сприяє вирівнюванню загального рівня засвоєння навчального матеріалу, а також переосмисленню ролі вчителя на уроці, основні функції якого, в умовах групової роботи - планувати, спостерігати, керувати, допомагати. Такий режим роботи надає навчанню позитивну емоційну забарвленість; розвиває та зміцнює інтерес до навчальної діяльності; розвиває свідомість тих, хто навчається, їх мислення та мовлення; надає провідної ролі особистісному досвіду.
На своїх уроках я часто використовую парну і групову форми роботи. Це дозволяє залучити в активну мовну діяльність всіх учнів класу, забезпечити оперативний контроль за роботою кожного і ефективно керувати діяльністю всього класу.
Дані форми роботи застосовую на всіх ступенях навчання, але привчаю дітей до них на початковій стадії, так як саме в цей період закладаються основи оволодіння мовної діяльності. Роботу в парах і групах організовую, виходячи із певних завдань по оволодінню одним з видів мовної діяльності, найчастіше по оволодінню діалогічної та монологічної мови. При проведенні групової роботи учнів об’єдную в групи по 3-4 учні. В кожну входять учень-консультант, два середніх учні і слабкий учень.
Учасники, об’єднані в маленькі групи, обговорюють поставлену проблему, а потім представляють результати всім учасникам. Найбільшою перевагою дискусії в малих групах є можливість активної участі в ній усіх присутніх. Завдання для груп можуть бути як однакові, так і різні( однак, в такому випадку вони мають стосуватись різних аспектів однієї теми).
Я опишу кілька технологій, які застосовую на своїх уроках.
Для об’єднання учнів в групи можна використати прийом «Збери листівку!». Для цього розрізаємо кілька картинок на шматки і роздаємо учням, їх завдання – швидко скласти з пазлів картинку. Учні, які отримали складові частини одного зображення, входять до складу однієї групи. Щоб визначити, хто першим буде на черзі, заздалегідь готую картки із зображенням, наприклад, символів кожної пори року (сніжинки, підсніжника, сонячних променів та осіннього листка). Виступ починає та група, яка одержала картки із зображенням тієї пори року, коли проходить заняття.
Для об’єднання в групи чи пари використовую кольорові стрічки або барвисті намистинки, картки або картинки. Учні об’єднуються за кольорами, які їм дістались.
В малих групах (3-4 учні) потрібно швидко визначитись з ролями – обрати спікера (зачитує завдання, організовує порядок, заохочує всіх учасників, підбиває підсумки), секретаря (веде записи, допомагає доповідачеві), посередника (стежить за часом, заохочує групу до роботи) та доповідача (доповідає про результати роботи групи, висловлює думку групи).
Під час роботи груп вчителю потрібно стежити за часом, допомагати учням за необхідністю та продумати заохочення для учнів. Форма звіту груп залежить від групи, теми та винахідливості. Звітом може бути усне повідомлення, список, складений на великому аркуші паперу, малюнок і т. п.
Після презентації виконаного завдання обговорюємо з учнями, чого ми навчились і що було вдалим.
Найлегше організувати роботу в парах. Всі пари можуть отримати як однакові, так і різноманітні завдання. Час обмежено, учні в парі мають досягти згоди щодо відповіді чи рішення.
Під час роботи в парах мої учні обговорюють короткий текст, письмовий документ, беруть інтерв’ю, редагують письмові роботи один одного, розробляють питання до вчителя чи інших учнів класу.
Для активного обговорення нового матеріалу з метою його закріплення та засвоєння працюю з ротаційними або змінюваними трійками. Заздалегідь готую різні питання чи підбираю інформацію до певної теми. Учнів об’єдную в трійки і розміщую так, щоб вони бачили один одного. Кожна трійка отримує питання, на яке повинна зібрати відповіді. Учасники мають розрахуватись від 1 до 3. Учні з номером 2 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, а номер 3 проти годинникової стрілки через дві трійки. Перший номер залишається незмінним членом трійки. Таким чином склад груп змінюється повністю і через три ротації кожен учень вже мав змогу поспілкуватися з шістьма іншими учасниками.
Два – чотири – всі разом це похідний варіант парної роботи. Ставимо перед учнями завдання чи проблему і даємо хвилину на роздуми. Потім об’єднуємо в групи і просимо обговорити свої ідеї. Пари мають обов’язково дійти консенсусу щодо відповіді чи рішення. Після цього даємо команду об’єднатись в четвірки і просимо обговорити попередньо досягнені рішення та обов’язково дійти згоди! Слідуючий етап - це колективне обговорення завдання.
Карусель як метод групової діяльності ефективний для одночасного залучення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами, для збирання певної інформації чи розвитку вмінь аргументувати власну позицію.
Учні утворюють два кола – внутрішнє та зовнішнє. Учні, що стоять (чи сидять) у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а в зовнішньому – спиною. Внутрішнє коло нерухоме, а зовнішнє – рухливе. За сигналом зовнішнє коло починає рухатись за годинниковою стрілкою, виконуючи завдання з кожним учасником по черзі. Бажано, щоб учні записували результати обговорення, тоді по закінченню вони відточать свою систему аргументів і здобудуть досвід спілкування з різними партнерами.
За умови, що учні вже мають навички групової роботи, ми застосовуємо Акваріум. Учнів об’єдную в малі групи і знайомлю із завданням. Потім одну з груп розміщую в центр класу (тобто в акваріум). Вона зачитує вголос завдання, обговорює і за 3-5 хвилин підводить підсумки. Після цього вчитель запитує решту учнів, чи погоджуються вони з цією групою, чи достатньо аргументованою була їхня думка. «В акваріум» сідає інша група.
З молодшими школярами цей вид роботи трошки спрощую – групи спілкуються між собою ніби через скло, тому щоб почути один одного, змушені все робити синхронно – і запитувати, і відповідати хором. Вправа є ефективною для тренування як лексичного, так і граматичного матеріалу.
Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», яка дає можливість кожному висловитись і не бути розкритикованим. Для цього потрібен якийсь предмет, який буде виконувати роль мікрофона (наприклад, ручка чи олівець). Слово надаємо лише тому, в кого уявний мікрофон, висловлюватись треба дуже коротко і лаконічно. Відповіді не коментуються і не оцінюються. «Мікрофон» найчастіше використовую з прийомом незакінчених речень, це дає змогу ламати стереотипи і вільніше висловлюватись.
Метод «Навчаючись – вчу» використовується при вивченні блоку інформації чи при узагальненні та повторенні вивченого. Тоді учні мають можливість передавати свої знання однокласникам. Для кожного учня потрібно підготувати картку з фактами, що стосуються теми уроку. Кілька хвилин учні знайомляться з інформацією, а вчитель перевіряє, чи все вони розуміють. Після цього просимо учнів пройти по класу і зібрати інформацію, якої їм не вистачає та познайомити однокласників зі змістом власних картки. Таким чином учасникам доводиться по кілька разів переказувати свою інформацію та сприймати на слух, сказане іншими. Цю вправу мої учні називають «Броунівським рухом». По завершенню вправи заслуховуємо кожного учня, просимо підвести підсумки чи проаналізувати результати завдання.
З учнями старшого віку для набуття навичок публічного виступу цікавою формою роботи є «Ток-шоу». Вчитель на такому уроці стає ведучим і оголошує тему ток-шоу. Клас ділиться на «запрошених гостей» та «глядачів в залі». «Запрошені» коротко висловлюються з заданої теми і настає черга глядачів, які не погоджуються зі сказаними думками, або задають питання. «Запрошені» відповідають коротко й по суті. Ведучий має право ставити власні питання, переривати того, хто виступає чи взагалі не надати йому слово, тобто все в руках вчителя.
Для групових видів діяльності пропоную підготувати бланк оцінювання учнів, попередньо познайомивши учасників з критеріями оцінювання.
№ |
Вид діяльності |
К-ть балів |
Прізвище учня |
1 |
Активність |
+2 |
|
2 |
Чіткість та правильність відповідей |
+2 |
|
3 |
Залучення до роботи інших учасників |
+1 |
|
4 |
Відсутність грубих помилок |
+2 |
|
5 |
Постановка уточнюючих запитань для подальшого розвитку дискусії |
+1 |
|
6 |
Допомога іншим членам групи |
+2 |
|
7 |
Виявлення протиріч |
+1 |
|
8 |
Пасивність під час роботи групи |
-1 |
|
9 |
Перебивання інших |
-1 |
|
10 |
Намагання говорити лише самому |
-1 |
|
11 |
Приниження інших учасників |
-1 |
|
12 |
Висловлювання, що не відповідають темі |
-1 |
|
При груповій формі роботи навчальна діяльність не ізолює учнів один від одного, не обмежує їх спілкування, взаємодопомогу і співробітництво, а навпаки, створює можливості для об'єднання зусиль діяти погоджено і злагоджено, спільно відповідати за результати виконання навчального завдання. Водночас завдання в групі виконуються таким способом, що дозволяє враховувати й оцінювати індивідуальний внесок кожного члена групи.
«Відомо, що під час гри діти проявляють фантазію, спостережливість, винахідливість, навчаються швидко і логічно мислити. У груповій грі майже завжди є елемент змагання (хто швидше, правильніше відповість, хто більше знає), а значить присутні й сила волі, наполегливість, увага. У кожній парній грі є перш за все робоча ситуація і робота думки», - такою була думка великого педагога А.С. Макаренко про використання групової навчальної діяльності на уроці.
—————